Мій Сад (з прогулянки до Ботанічного саду)
По дорозі зустріла поважного шляхетного чорного ворона, надзвичайно гарного, з синім відливом (не просто якогось сіренького!), з великим шматком сиру в дзьобі, через що він і не зміг відповісти на моє привітання, лише шанобливо вклонився. Коли зайшла в сад, на мене налетіли голуби, білі, як сніг у саду, обліпили зі всіх боків, плечі, руки. Їх ніжні лапки чіпляються за мої холодні пальці, але не боляче. Ніколи не думала, що голуби теж люблять булочки з яблуком. Булочки вони люблять, яблука теж!
А далі веселі діти на санчатах з гірок, снігові баби, красиві закохані пари, закутані в довгі шерстяні шалики. Навколо сніг. Багато снігу. Йду і йду, уявляю собі, що приводжу сюди вже своїх дітей, ліпимо разом снігову бабу, розповідаю про ліс, в якому живе добра баба яга… Водночас хочеться відчути себе дитиною і щоб хтось покатав на санчатах…
Звертаю увагу на групу втаємничених людей, що виділяються з юрби. Чую їх українську розмову. Мені приємно так слухати. Щось дивне займає їх серця (я бачу). Їх усіх об’єднує православний священик в довгій чорній рясі, з такою ж чорною бородою. Поруч гарна жінка, зі смиренням Марії, в білому шалику. З ними молоді люди, хлопці і дівчата. Поспішають. Куди? Піду за ними. З-за рогу алеї виглядають золоті бані храму. Дзвіниця з кількома великими і кількома меншими дзвонами. Бум-бум! Бум-бум! Чути дзвін. А навколо все біле-біле! Чути дзвін снігу! Свічки. Запалюю свою свічку віри, і вона горить поруч із іншими свічками. Проходимо в бокову залу, в центрі якої стоїть дзбан з водою. Що це? Стаю біля ікони Марії. Вона на ній така гарна! А ось і дитина, дівчинка з білими кучериками, вона сміється. Спостерігаю цей обряд. Вдруге. Перший раз це було зі мною в Карпатському селі, в такій же, але лютневій, хуртовині. Молюсь за ту дитину, ту… Виходжу. Чути дзвін! Зустрічає і проводжає. З дзвіниці спускається дзвонар – молодий, з русявим волоссям. Іду манівцями, через сніг. Кудись туди, в зелений ліс ялин. Торкаюсь зелених голочок, струшую сніг; губами розтоплюю кришталики льоду, що звисають з ялинових гілочок. Відчуваю приємний запах хвої. Стою. І далі вгору, до того дуба. Могутній, суворий, багато років стоїть і все знає. Обіймаю його стовбур. Відчуваю його силу в своєму тілі. Легенько торкаюсь кори пальцями. Він такий міцний! Стою немов прилипла до нього і не можу відірватись.
Неподалік величезні густозелені ялини, вкриті сніговим намистом. Під ними ще зелена трава. Сюди сніг не долітає. Торкаюсь долонями трави на землі під ялинами. Завмираю. Скоро вона замерзне, але не тепер. Людина – як трава, каже пророк Ісая, скоро вона замерзне. Але поки ще є ялини для всіх. А для мене є дуб.
Під ялинами щось вишукує руда білка, перебігаючи від однієї до іншої по траві! Щось собі має на меті, подумала, побігла в сніг! Я теж іду…
І мені здавалось, що я розмовляла з ялинами, дубом і з птахами. Молилась снігом. «Я – дерево, я – сніг, я – все, що я люблю! І може, в цьому й є моя найвища сутність!»
Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проповеди : Знак-2 - брат Геннадий Вот уже на людях делают, пока на зэках, потом на всех.
Федеральная служба исполнения наказаний (ФСИН) России вплотную приступает к изучению возможности применения для осужденных электронных браслетов. Впервые их наденут в 2009 году на заключенных одной из колоний Воронежа. Общий срок испытаний - один год.
"Применение браслетов начнется в рамках совместного проекта ФСИН и Европейской комиссии - проекта ТАСИС - по развитию форм и методов психологического воздействия на преступников и контроля над их поведением. "В рамках этого проекта мы изучаем применение технических средств контроля", - сообщил руководитель правового управления ФСИН Олег Филимонов.
Он сказал, что пока браслеты будут использовать ограниченное число осужденных. За это время предстоит выяснить: каковы затраты на них, какой должна быть тактика реагирования сотрудников ФСИН на возникающие ситуации. Нужно также разработать возможности применения GPS-приемников и сотовых видов связи и, что немаловажно, посмотреть, какое влияние браслеты оказывают на психику человека, передает ИТАР-ТАСС.
В Москве в четверг была представлена первая прибывшая в рамках совместного проекта ФСИН и Евросоюза партия из 220 электронных браслетов. 73 из них позволяют использовать возможности спутникового слежения за человеком, а остальные 145 - обеспечить домашний контроль посредством стационарного или мобильного телефона.
Впрочем, несмотря на название, сам браслет выглядит скромно - как небольшая коробочка на пластиковом ремешке общим весом не тяжелее мужских часов среднего размера.
Представитель израильско-французской компании-производителя Эдуард Лещинский заметил, что испытание браслетов в России является "своеобразным вызовом", ведь жители страны славятся своей изобретательностью. Кроме того, станет ясно, как электроника работает в условиях российских морозов. В дальнейшем компания планирует открыть свое производство на территории России, чтобы использовать и возможности российской системы глобального позиционирования ГЛОНАСС (пока спутниковые браслеты ориентированы на систему GPS).
Ранее директор ФСИН Юрий Калинин сообщил, что в ближайшие несколько лет все категории российских заключенных будут носить электронные браслеты системы ГЛОНАСС, позволяющие следить за их передвижениями. Сейчас, по его словам, браслеты используются только в колониях-поселениях, но вскоре их внедрят и в колониях для опасных преступников.
Прибывшие в Россию браслеты имеют международный сертификат, а подаваемый ими радиосигнал слабее, чем у мобильного телефона. Самому "пользователю" в случае нарушения установленного режима - выхода из установленной территории местонахождения или, наоборот, приближения к местам, где ему запрещено быть (например, поблизости от школ, детских садов, злачных мест и т.д.) устройство подаст довольно громкий сигнал предупреждения.
В среднем, такие браслеты применяются на срок около полугода, хотя в ряде стран осужденные носят их по 25 лет. При этом технические возможности контроля не стоят на месте.
Так, уже разработано оборудование, позволяющее установить домашний контроль над потреблением алкоголя. Для этого помимо браслета нужно установить дома видеокамеру с системой распознания лица и трубочку-алкометр. По заранее заданному расписанию в течение дня по звонку человек должен подуть в трубочку. Такая мера разработана для водителей, которые были пойманы за вождение в нетрезвом состоянии.
Есть и системы голосового контроля футбольных фанатов, отлученных за хулиганство от посещений матчей на неопределенный срок.
